Що таке екологічний дизайн
Архітектори та дизайнери у всі часи надихалися природою: пластичністю флоральних ліній, антистресовим ефектом природних кольорів, натуральних матеріалів та сонячного світла. До кінця 20 століття любов творців до природи зіткнулася з екологічною ситуацією у світі та оформилася у новий інтер’єрний напрямок – еко-дизайн. Дізнаємося, який інтер’єр сьогодні вважається еко.
Розберемося в поняттях
Коли еко-підхід увійшов до інтер’єрної моди, російські студії дизайну позиціонували тренд як новий стиль. Це не зовсім правильно.
РОМАНТИЧНО АБО НЕПРИЛАДНО: СПІРНІ ЕЛЕМЕНТИ В ІНТЕР’ЄРІ
Арку називають старомодним пережитком епохи євроремонтів, балдахін відносять до категорії «безкорисних пилозбірників», а ліпнину не пускають у сучасні квартири. Розберемося, наскільки вірні ці твердження.
Еко – це не окремий стиль інтер’єру, а скоріше певна життєва позиція – етичний підхід до оформлення простору, який може бути властивий інтер’єру в будь-якій стилістиці: від рустика до лофта. /p>
У будь-якого історичного чи географічного стилю є низка характерних рис у декорі, завдяки яким ми точно можемо сказати: «Це дзеркало в стилі ар-деко, а цей вітраж — тиффані». У еко таких характерних рис немає. Основні інгредієнти екологічного дизайну: натуральні матеріали, природна кольорова гама, велика кількість природного світла та відповідальне споживання. Такий рецепт може підійти для різної стилістики. Так що правильніше буде говорити про еко-інтер’єр у стилі рустик, еко-інтер’єр у стилі вабі-сабі, еко-інтер’єр у стилі лофт і так далі.
Але слід зазначити, що еко-дизайн більше товаришує із сучасними стилями. Його заповіти органічно поєднуються з мінімалізмом в інтер’єрі у його східній чи європейській інтерпретації.
Ближче до природи
Еко-дизайн — безпечні для здоров’я матеріали з мінімальним вмістом токсичних речовин: деревина, паперові шпалери, декоративна штукатурка, кераміка, натуральний камінь, натуральний текстиль. Такий набір може з’явитися абсолютно в будь-якому стилі, включаючи розкішне ар-деко або багату неокласику.
Коли хочеться, щоб еко-підхід більше проявляв себе стилістично, в хід йдуть підкреслено природні матеріали: деревні спилки та масиви, плетені меблі та аксесуари з ротанга, джутові килимки, бамбукові стебла та пробкове покриття.
Бамбук і пробка особливо улюблені в еко-дизайні ще й тому, що відносяться до матеріалів, що швидко відновлюються в природі.
Кохання до природи в екологічному інтер’єрі поводиться не тільки в натуральних матеріалах. Велика кількість живих рослин і сонячного світла – це теж про еко. Від традиційних міжкімнатних дверей у такому інтер’єрі відмовляються або замінюють їх на скляні аналоги, що не встають на шляху у сонячного світла. Вікна по можливості не завішують, або ховають за легкими фіранками з натуральних тканин.
Кольорова палітра теж надихається природою. За основу можна взяти певний пейзаж, наприклад: морське узбережжя з піщаними, блакитними та сонячними відтінками на базі білого кольору, або «лісову» схему, де більше глибоких зелених тонів та деревини.
Рециклінг та відповідальне споживання
Хоч би парадоксально звучало, але дизайн в еко-дизайні — не головне. Головне – принципи відповідального споживання.
Рішення в дусі еко – так званий рециклінг. До цього поняття в інтер’єрі можна віднести не лише вторинну переробку матеріалів, а й те, що дизайнери називають «нове життя старих речей» — використання потенціалу вже виготовленої речі.
Стара бабусина хустка може послужити матеріалом для декоративної наволочки, вінтажне дзеркало, від якого залишилася тільки рама, можна використовувати як самостійний декор (згадайте рамку на дверним вічком з серіалу «Друзі»), старі валізи — як креативний журнальний столик. Деякі дизайнери йдуть далі і обробляють підлогу дошками від ящиків з-під овочів, а стелі — старими дерев’яними віконницями.
